Проповіді приготування до Причастя

Результат пошуку зображень за запитом "holy communion"

  1. Христос в книзі Левит 
  2. Христос в книзі Левит – частина 2.
  3. Опрісноки чистоти та правди. 
  4. Найдорожчий дар – “Господь -Праведність наша”
  5. Зустрінься із своїм Первосвящеником.
  6. Син Божий омиває твої ноги (Івана розділ 13)
  7. Агнець, що дарує ріки живої води.
  8. Час Пасхи близький.
  9. Коли жертва втрачає силу.
  10. Право на жертівник

                                                      Диякон Вячеслав Воровченко.

Христос в книзі Левит

Вступ
Книга Левит була першою книгою, яка вивчалася єврейськими дітьми. Але найчастіше вона виявляється в числі книг, які християнами вивчаються в останню чергу. ОДНАК, на неї є близько 40 посилань в Новому Завіті, і книга такого роду повинна шануватися як важлива і значуща.

Не кажучи вже про значення, яке мають для нас описані в ній жертвопринесення, як прообрази, книга Левит містить чимало одкровень щодо характеру Бога, Його святості і милості, які повинні викликати в нас СТРАХ БОЖИЙ І ГЛИБОКУ ВДЯЧНІСТЬ ЗА ЙОГО СИНА ІСУСА ХРИСТА! Крім того, ця книга багата уроками святого життя, такого, яке Бог хоче бачити в нас.

Багато текстів з Нового Завіту не можливо правильно зрозуміти без ясного розуміння відповідних місць з книги Левит, особливо Послання до Євреїв.

• Яке правильне розуміння жертвоприношень в книзі Левит?

Це дороговказ на Месію, Ісуса Христа, і тінь Його тіла:
• «Закон був виховником був до Христа, щоб нам виправдадтись вірою» Галатам 3:24
• «Це тінь майбутнього, а тіло – Христове »Колосян 2:16
• «Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими
жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто
приступає.» Євреїв 10:1

Книга Левит, Розділ 16.  Роздуми про ЙОМ КІППУР

Цей розділ говорить про встановлення щорічного свята «День очищення» або на івриті «Йом Кіппур». Буквально слово «кіппур» означає «покриття», тобто день покриття гріхів. Книга Левит вчить нас, що наближення до Бога без покритого гріха веде до знищення, конкретніше- спалення. Нам вкрай необхідне наближення до Бога, бо в Ньому є життя, однак шлях є тільки один — ЖЕРТВА ЗА НАШ ГРІХ. Прочитаємо 1 вірш розділу 16:

1 І Господь промовляв до Мойсея по смерті обох Ааронових синів, коли вони були наблизилися перед Господнє лице і померли…

• Чому сини Аарона Первосвященика померли від того, що наблизились?

           По-перше, вони наблизились перед Господнє лице, тобто увійшли у Святеє Святих до жертівника, де між Херувимами з’являлася слава Божа. Хто може туди увійти і залишитись живим? Тільки той, хто сам є покритий святістю, такою як БОГ. Але ж ми — глибоко грішні люди. У нас немає жодного шансу. Нам потрібно УМИЛОСТИВИТИ ГНІВ БОЖИЙ ЗА НАШ ГРІХ. Як? Нам
потрібне ПОКРИТТЯ ГРІХІВ.
           По-друге, вони померли, бо наблизились без правильного в очах Божих покриття гріхів.
ЕКСКУРС: Прочитаємо Левит 10:1-3
І взяли Ааронові сини, Надав та Авігу, кожен кадильницю свою, і дали в них огню, і поклали на
ньому кадило, і принесли перед Господнє лице чужий огонь, якого Він не наказав був
приносити їм. І вийшов огонь від лиця Господнього, та й спалив їх, і вони повмирали перед Господнім
лицем.І сказав Мойсей до Аарона: Це те, про що говорив був Господь, кажучи: Серед близьких Моїх Я
буду освячений, і перед усім народом буду прославлений. І замовк Аарон.

• Для чого Надаву та Авігу були потрібні кадила?
За своїм розумом вони думали, мабуть, що достатньо бути покритими кадильним димом, захисною
завісою, яка одночасно є й приношенням Богові.

• Якого найважливішого елементу не було в їх наближенні до Бога?
ЖЕРТВИ ЗА ЇХ ГРІХИ!!!Вогонь перед Божим лицем без жертви за гріх, є ЧУЖИЙ для Бога.
Немає багатьох шляхів до Бога, є тільки ОДИН — ЧЕРЕЗ СВЯТУ В ОЧАХ БОЖИХ
ЖЕРТВУ ЗА ГРІХ!

Прочитаємо Левит розділ 16, вірші…
1 І Господь промовляв до Мойсея по смерті обох Ааронових синів, коли вони були
наблизилися перед Господнє лице і померли… 15 І Аарон заріже козла жертви за гріх, що
належить народові, і внесе його кров за завісу, та й зробить із кров’ю його, як зробив був
із кров’ю теляти, і покропить її на віко ковчегу та перед віком….21 І покладе Аарон обидві
руки свої на голову живого козла, і визнає над ним усі гріхи Ізраїлевих синів та всі їхні провини
через усі їхні гріхи, і складе їх на голову козла, та й пошле через призначеного чоловіка на
пустиню. 30 …Того дня буде окуп ваш на очищення ваше, зо всіх гріхів ваших станете чисті
перед Господом.31 Субота повного відпочинку від праці вона для вас, і ви будете впокоряти
душі свої, це вічна постанова.

• З контексту цих віршів, скажіть, що слугувало причиною встановлення Дня
очищення? Смерть Надава та Авігу.
• Який з цього висновок? Чого не хоче Бог? «Не хочу смерті грішника, але щоб грішник
навернувся від путі свого і живий був» (Єзек. 33, 11)
• Яке правильне наближення до Бога?
ПРАВИЛЬНЕ НАБЛИЖЕННЯ ДО БОГА — ТІЛЬКИ ЧЕРЕЗ СВЯТУ ЖЕРТВУ ЗА ГРІХ

• У прочитаних віршах говориться про двох козлів? Яка роль кожної жертви?

Козел №1, заколений. Жерва за гріх, чия кров вносилась за завісу в святеє святих і кропилась на
ковчег, в якому під кришкою («віком») були скрижалі з 10 заповідями а над кришкою Божа слава.
Тобто ця невинна кров покривала людські порушання заповідей Божих перед Божим лицем, і не
треба було пролиття крові людської у плату за свої гріхи
Козел №2, живий. Із сповіданому на ньому гріхами відпускався поза табір в пустелю, щоб
символічно вічно нести на собі гріхи людей.
Хто дивовижним чином уособлює в собі і заколену, і живу жертву за гріх?
ТІЛЬКИ ОДИН У ВСІЙ ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА — ГОСПОДЬ НАШ І МЕСІЯ ІСУС ХРИСТОС!!!
ВІН Є ЗАКОЛЕНИЙ «Христос, Первосвященик майбутнього доброго… з власною кров’ю
увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення». (Євреїв 9:11,12)
ВІН Є ЖИВИЙ! « Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має. Тому може Він
завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них
заступитись.» (Євреїв 7:24,25)

МОЛИТВА ПОДЯКИ БОГУ
ДЯКУЄМО ЗА СМЕРТЬ ТВОЮ, ЩО ЗАПЛАТИЛА ЗА ПОРУШЕННЯ НАШІ!
ДЯКУЄМО ЗА ЖИТТЯ ТВОЄ, ЩО ЗАВЖДИ ЗАСТУПАЄШСЯ ЗА НАС!

 

Христос в книзі Левит  – частина 2 

 

  • Чи ви пам’ятаєте про що ми говорили минулого разу, коли ми готувались до Причастя, спомину смерті Господньої за наші гріхи?

 Підказка: Як ви знаєте, ми вже приблизно  місяць читали книгу Левит, яка наповнена прообразами жертви Христа за нас і Його щоденного  заступництва за нас.  Хто пригадує, про що була мова?

Минулого разу , коли ми розбирали уривки з Левит 10 розділу (чужий вогонь Надава і Авігу, які наблизились  перед лице Господнє  без жертви за гріх і самі були спалені) та Левит 16 розділу (Жертви на День Йом Кіппур, жертви на день відпущення гріхів. Заколений козел і живий козел відпущення, які якраз і ілюструють діло нашого Господа Ісуса – Його як жертву за гріх і Його, як вічно живого, який несе гріхи народу на собі) Сьогодні ми завершимо огляд цієї книги в тому, щоб побачити, що вся ця книга  насправді про нашого Господа Христа і Його Церкву!

  • Яка ваша улюблена книга Біблії? А для кого це книга Левит? А чому?

Обговорюючи улюблені книги Біблії, часто чути, як люди згадують Євангеліє від Івана, Римлян, Псалми і Приповісті, або, можливо, іншу книгу Нового Заповіту. Швидше за все, не так багато людей, які обирають Левит як улюбленого. Насправді, коли багато людей думають про Левит, вони думають, що це в так званій «нудній частині» Старого Завіту! У багатьох постановах Левит можна легко розчаруватися і спокуситись  пропустити читання Левит і перейти до “хороших речей” про Ісуса – в Новий Завіт. Але, як хтось сказав, «Біблія починається в садку, закінчується в місті, і все це про Ісуса Христа!». Це включає в себе і  книгу Левит!

Ось ще ТРИ проблиски жертви і служіння Ісуса Христа в книзі Левит:

  1. Система жертвоприношень Для чого Ізраїлю Бог дав цілу низку різноманітних жертв, описаних в книзі Левит?

Старозавітна жертовна система, описана в Левит, була дана для Ізраїлю, щоб зробити їхні відносини правильними з Богом. Жертви потрібні були для прощення гріхів (жертва за гріх), вчиненої іншим людям шкоди (жертва провини), виявлення повного посвячення Богові (цілопалення всієї тварини), мирна жертва дружби з Богом і вдячності Йому. Всі ці жертви освячували тих, хто приносив їх . Зараз це вже не так, тому що Ісус був кінцевою жертвою за гріх і відкрив двері для нас, щоб ми мали правильні відносини з Богом!

Хто для нас освячення? Прощення гріхів? Хто є для нас приклад повної посвяти, за Яким ми слідуємо? Хто є жертва за вчинену шкоду, яку ми не можемо виправити? Через кого ми підносимо слова подяки Богу за все? ЦЕ ІСУС ХРИСТОС! Він об’єднює всі жертви Левит в Собі! В Євреїв 10:10 описано це: “Ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.” Без Нього Богові не буде приємно те, що ми робимо.

  1. Священство. Яку священицьку роль вже біля 2000 років виконує Ісус Христос для нас кожний день нашого життя?

Книга Левит описується деякими як «Довідник священика». Це пояснюється тим, що більша частина матеріалу в книзі є вказівкою про те, як левити (священики) повинні вести  Божий народ у їхніх стосунках з Ним і заступатись за них. Священик заступався за народ Божий. Але тільки первосвященик входив до Святого Святих і тільки раз на рік для очищення гріхів. І завжди приносив кров за свої гріхи і за гріхи, які вчинив народ. У Новому Завіті Ісус визначається як Великий Первосвященик (Євр. 4:14). Він може бути нашим заступником і дозволяє нам увійти в присутність Бога.  «Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров’ю Ісусовою, новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє,маємо й Великого Священика над домом Божим, то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!» (До Євреїв 10:19-22)

  1. Кодекс святості. Завдяки кому ми маємо святість в Божих очах достатню, щоб потрапити на небо?

Однією з найважливіших тем у Левиті є святість, і святість Бога, і як ми повинні бути святими, тому що Бог святий (Левит 20: 7). Багато з законів, згаданих у Левиті, вже не відносяться до нас сьогодні, але вони є потужним прообразом того, як Бог і Його люди повинні бути відокремлені від решти світу і СЬОГОДНІ. Не варто дивуватись, як це пов’язано з Христом. Він був зовсім безгрішним: «Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!» (2 до Коринтян 5:21)                      1  Коринфянам 1:30 описує Христа як нашу святість: «А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, праведністю ж, і освяченням, і відкупленням ».

Дослідивши книгу Левит, ми можемо тільки подякувати і воздати хвалу Ісусу за глибину Його жертви, за Його Первосвященство для нас,  і за те, що тільки Він наша святість!

 

Опрісноки чистоти та правди

Старозавітна Пасха

«І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини. А над усіма єгипетськими богами вчиню Я суд. Я Господь!  І буде кров ягня вам знаком на тих домах, що там ви, і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згубної порази, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї. І стане той день для вас пам’яткою, і будете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну будете святкувати його!  Сім днів будете їсти опрісноки. Але першого дня зробите, щоб не було квашеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, від дня першого аж до дня сьомого, то буде витята душа та з Ізраїля.» (Вих.12:12-15)

Новозавітна Пасха

«Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений. Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистости та правди

(1Кор.5:7,8)

Вступ

Старозавітна пасха святкувалась за допомогою жертовного ягняти та опрісноків.  Це були два найголовніші елементи святкування. Спочатку заколення і приготування жертовного пасхального ягня, яке треба було з’їсти в ту саму ніч, а потім 7 днів споживання хліба прісного, тобто спеченого без розчини (закваски) або дріжджів. Чому саме така постанова була дана Богом Ізраїлю стає зрозумілим тільки на сторінках Нового Заповіту. Розуміння Старого Заповіту за допомогою Нового допоможе нам бути тим, про кого сказав Христос – «кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе» (Мт 13:52)

  1. Прочитайте уривок із 1 Коринтян. Яке духовне значення вклав Бог у матеріальну закваску (розчину) в час святкування Пасхи? Вона названа Павлом розчиною злоби та лукавства.

 

  1. Якими словами Павло описує таку розчину? Стара  і давня.

 

  1. Що мається на увазі під старою (давньою) розчиною злоби та лукавства? Злоба і лукавство живуть в серці. Саме там вони породжуються, там живуть, і звідтам вириваються назовні. Як будь-яке зло в цьому світі, навіть якщо приховане, воно не зможе назавжди сховатись і обов’язково себе виявить через слово або дію, вилізе із зіпсутого гріхом серця. Ми можемо зробити висновок, що стара розчина- це злоба і лукавство, які жили в нас колись, але не повинні жити зараз в нашому серці, бо вони – СТАРІ, непотріб, який заслуговує тільки бути вкиненим у смітник. Якщо зараз ми зберігаємо все ще стару розчину – зло і лукавство, то давайте пороздумуємо, що нам Господь хоче сказати через Старозавітні опрісноки… Наступне питання.

 

  1. Що хоче сказати нам Бог через те, що в старозавітній Пасці після споживання ягняти Бог не хотів, щоб люди приймали в себе хліб з розчиною аж цілий тиждень?

 

«Сім днів будете їсти опрісноки. Але першого дня зробите, щоб не було квашеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, від дня першого аж до дня сьомого, то буде витята душа та з Ізраїля.»

 

А) Споживання жертовного ягняти займало один вечір. Опрісноки тривали цілий тиждень. Тобто якась подія ставалась разово, а наслідки цієї події, продовження її, тривало в 7 разів довше. Якщо людина приймала жертовне ягня, але не дотримувалась опрісноків, це жертовне ягня їй аж ніяк не допомагало. Людина грішила проти Бога, була в бунті проти Його слова. Кінець такій людині призначував Бог.

Б) хліб з розчиною люди споживали постійно, це не було чимось особливим. Особливим було припинити приймати в себе такий хліб, і їсти хліб особливий, і їсти його довго. Таке утримання від звичайного хліба робило прийняття жертви пасхального ягняти ще більш особливим! Це було те, що зупиняло споживання звичайного заквашеного хліба – починався новий період, надзвичайно важливий для Бога, який призначав смерть за недотримання його.  

  1. Що для вас говорить тривалість в 7 днів?

Число 7 в Писанні символічне, і відомо як число повноти – 7 днів творіння, 7 разів кропити кровю жертви, 7 днів обходження Єрихону, 7 сурм апокаліпсису і тд.

Тривалість в символічне число повноти 7 днів означає «від початку до кінця». Зрозуміло, що в старозавітній Пасці сховано було значення, яке можна побачити тільки в Новому – дотримуватись опрісноків все життя. Але яких опрісноків?? Давайте ще раз прочитаємо уривок із 1 Коринтян.

 

  1. «Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений. Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистости та правди

Чому Писання називає нас «ВИ – ПРІСНІ» ?

Виявляється, що цей прісний хліб – ТО МИ. Ці опрісноки старозавітної пасхи, це ми.

  1. АЛЕ тоді чому ми маємо ОЧИЩУВАТИ СЕБЕ ВІД СТАРОЇ РОЗЧИНИ, СТАВАТИ НОВИМ ТІСТОМ, якщо ми названі прісними?

Тут якраз криється чудова духовна таємниця, яка пояснюється, наприклад, в наступному вірші:

«Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується. Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить: Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони свої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх. А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!» (Євр.10:14-17)

«МИ прісні» – означає «ми вдосконалені». Споживання якого пасхального ягня це зробило? Наша Пасха – тобто пасхальний агнець – Господь Ісус. Ми увірували в Його жертву, і Бог дав нам Духа Святого – в нашому розумі і серці прописались заповіді Божі. Але це початок – попереду 7 днів опрісноків, тобто очищення від старих гріховних вчинків тривалістю У ВСЕ ЖИТТЯ, щоб ці заповіді все більше виявлялись назовні в наших словах і ділах. Тому ми і називаємось «ті, що освячуються».

  1. Як побачити, що я дійсно стаю «новим тістом», і жертва Христа не була даремною для мене? Як побачити, чи я дійсно навернувся до Бога? Як побачити, що в мені дійсно працює Дух Святий?

В посланні до Коринтян прописані 2 контрастних пари  – «розчина злоби та лукавства» і «опрісноки чистоти та правди». Що з цього домінує  в моєму житті?   Злоба – це вершина айсбергу, глибше є невдоволення, роздратування,  а ще глибше – ЕГОЇЗМ, і корінь його – ГОРДИНЯ. Своє «Я» на престолі. Чи, можливо, домінує «лукавство» – нещирі стосунки з Богом, які ведуть до лицемірства і в стосунках з людьми? В церкві і домашній групі ви одна людина, а на роботі чи в університеті, чи з друзями – зовсім інша?

Якщо такі речі є домінуючі, то хочу вам нагадати слова з уривку на початку уроку – «кожен, хто їстиме квашене, від дня першого аж до дня сьомого, то буде витята душа та з Ізраїля». Якщо ви живі, ще не прийшов для вас «сьомий день», є можливість покаятись, є можливість попросити Ісуса зробити ВАС ОПРІСНОКОМ ЧИСТОТИ, А НЕ ЗЛОБИ, І ОПРІСНОКОМ ПРАВДИ, А НЕ ЛУКАВСТВА.

МОЛИТВА.

ГОСПОДИ ІСУСЕ, ДЯКУЮ ЗА ТВОЮ ЖЕРТВУ ЗА МЕНЕ. ОЧИСТИ МОЄ СЕРЦЕ, НЕХАЙ ВОНО БУДЕ НОВИМ ТІСТОМ, НЕХАЙ В НЬОМУ НЕ БУДУТЬ ЖИТИ ГРІХОВНІ ЕГОЇСТИЧНІ БАЖАННЯ, НЕХАЙ МАЛА РОЗЧИНА НЕ ЗАВОЛОДІЄ УСІМ ТІСТОМ, ТОБТО УСІМ МОЇМ СЕРЦЕМ. Я ХОЧУ БУТИ ТВОЇМ ЧИСТИМ ОПРІСНОКОМ. АМІНЬ 

 

НАЙДОРОЖЧИЙ ДАР – «ГОСПОДЬ – ПРАВЕДНІСТЬ НАША».

***

І стали всі ми, як нечистий, а вся праведність наша немов поплямована місячним одіж, і в’янемо всі ми, мов листя, а наша провина, як вітер, несе нас… (Iс.64:6)

***

Ось дні наступають, говорить Господь, і поставлю Давидові праведну Парость, і Цар зацарює, і буде Він мудрий, і правосуддя та правду в Краю запровадить. За днів Його Юда спасеться, Ізраїль же буде безпечний. А це Його Ймення, яким Його кликати будуть: Господь праведність наша. (Єр.23:5,6)

  1. Прочитайте перший уривок. На самому початку вірша пророк Ісайя виносить вирок кожній людині на землі, називаючи кожну людину «нечистий». Як ви думаєте, в якому аспекті кожна людина, або як каже вірш «всі ми» ЯК нечистий?

Нечиста людина в давньому Ізраїлі – це людина, яка фізично торкнулась того, що само є нечисте (напр. труп людини або тварини, заборонені тварини для їжі), або з нею відбуваються фізичні процеси, під час яких людину не можна було торкатись (напр. проказа, жіночі місячні) або вона перебувала в нечистому місці (домі, де був труп).Це є ФІЗИЧНА ЦЕРЕМОНІАЛЬНА НЕЧИСТОТА. Ось приклад:

А прокажений, що проказа на ньому, одежа його буде роздерта, а голова його буде відкрита, і по уста закриє, і буде кричати: Нечистий, нечистий! По всі дні, коли болячка на ньому, буде нечистий, він нечистий. Самітний буде пробувати він, поза табором оселя його.(Лев.13:45,46)

Якщо ти нечистий – тобі вирок, тебе не можна торкатись, ти мусиш бути ізольований і інші мусять обов’язково знати про це. 

Але пророк говорить, що МИ ВСІ ЯК нечистий. НЕ може бути! Якщо я не їв нечистого, не торкався мертвого і фізично чистий, то я ВСЕ ОДНО нечистий? Як так може бути ?? Відповідь ми бачимо у продовженні вірша – а праведність наша…. МИ ВСІ НЕЧИСТІ навіть, якщо ми дотримались певних норм фізичної чистоти. Якщо заглянути поза тіло в нашу душу – що там побачить Господь? Наші тіла можуть бути зодягнені у прекрасні костюми і сукні, а як тільки гляне Господь у нашу душу, яку ЧИСТОТУ або іншим словом, праведність, Він там побачить?

 

  1. Є два типи праведності людської душі. Перший тип вказаний в цьому в вірі – ПРАВЕДНІСТЬ НАША. Як пророк її описує? Які два порівняння приводить?

 А)Одіж, до якої хто доторкався в давньому Ізраїлі, ставав миттєво нечистим І НЕ МІГ ЇСТИ ВІД ОСВЯЧЕНИХ ЖЕРТВ м’ясних чи хлібних. Він тимчасово церемоніально ізольовувався від Божої їжі і спільноти.

Б) Зів’яле листя, що відноситься вітром, як сміття. Зауважте, відносить нас мов листя не ГОСПОДЬ, а НАША ПРОВИНА.

Висновок. Правденість НАША веде нас до ізоляції від Бога, і це відбудеться неминуче. Так само, як листок на дереві лише чекає осені і відривання від гілки навіки, так душа зі своєю праведністю (чистотою в Божих очах) буде відірвана від тіла і віднесена провинами у пекло на осудження.

 

  1. Є другий тип праведності НАШОЇ. Прочитайте другий уривок і особливо Його закінчення. Який є інший вид праведності?

ГОСПОДЬ – ПРАВЕДНІСТЬ НАША!

  1. Як ви розумієте таку праведність? Чим вони відрізняються?

  Між першою і другою праведністю, чистотою в Божих очах,  є ОДНЕ слово – ГОСПОДЬ. Який Господь? Писання уточнює – нащадок Давида, Паросток, тільки не такий, як всі – ПРАВЕДНИЙ. Ніхто не є праведний серед всіх, хто жив,крім одного Сина Божого, нащадка Давида за тілом, Ісуса Христа.  Саме Господь є немов той бар’єр, що відділяє одну праведність від іншої, між результатом першої і другою праведності стоїть тільки Він один – Господь. Ісайя говорить  «праведність наша», а Єремія «ГОСПОДЬ – праведність наша».

Хронологічно, цей уривок говорить про тисячолітнє царство Ісуса Христа на землі, коли Ізраїль знов навернеться до істинної віри, як написано «За днів Його Юда спасеться, Ізраїль же буде безпечний».  Але відразу видно відмінності цих двох праведностей за їх кінцевим результатом. «Господь – праведність наша» СПАСАЄ, «праведність наша» ВМЕРТВЛЯЄ. «Господь – праведність наша» – це праведний паросток, якому призначено царювати (див. вірш «поставлю Давидові праведну Парость, і Цар зацарює» ). «Праведність наша» – зів’яле листя, яке не те що не буде царювати, не буде навіть жити – віднесеться вітром геть у пекло.

 

  1. Яку «праведність» ви маєте? Чи є у вашій праведності «ГОСПОДЬ»?

….

  1. Чому найбільшим даром для вас є речення «МОЯ ПРАВЕДНІСТЬ – ГОСПОДЬ ІСУС»?

Тому що задовольнити стандарт Божою святої 100% праведності так, що б Він проголосив людину «чистою», може ТІЛЬКИ ВІН САМ!

Смерть перевірить рівень праведності кожної людини, наскільки вона дотягує до праведності Ісуса Христа. Він – дійсно Праведна парость, бо смерть не змогла Його втримати. Він воскрес на вічне життя у тілі Своїм!!! Більше ніхто не зможе пройти цей буквально «смертельний тест» на праведність. Але яке щастя – Господь Ісус дарує нам САМОГО СЕБЕ! Візьми вірою Його за руку як Небесного Батька і ТРИМАЙ ДО САМОГО КІНЦЯ. ТІЛЬКИ ВІН, ОСОБИСТО ВІН Є ТВОЯ ЄДИНА ПЕРЕАУСТКА У ВІЧНЕ ЖИТТЯ!

 

 А це свідчення, що Бог життя вічне нам дав, а життя це у Сині Його. Хто має Сина, той має життя; хто не має Сина Божого, той не має життя. Оце написав я до вас, що віруєте в Ім’я Божого Сина, щоб ви знали, що ви віруючи в Ім’я Божого Сина, маєте вічне життя.  Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця; хто визнає Сина, той має Отця. Тож, що ви чули з початку, нехай в вас пробуває воно; якщо в вас пробуватиме те, що ви чули з початку, то й ви пробуватимете в Сині й Отці. А оце та обітниця, яку Він Сам обіцяв нам: вічне життя. (1Iван.2:23-25; 5:11-13)

МОЛИТВА ПОДЯКИ ГОСПОДУ ІСУСУ, ЗА ТЕ ЩО ВІН ДАРУЄ НАМ САМОГО СЕБЕ, ЩОБ МИ МОГЛИ З НИМ ПЕРЕЖИВАТИ СПРАВЖНЄ ВІЧНЕ ЩАСТЯ І НАПОВНЕНЕ ЗМІСТОМ ЖИТТЯ БЕЗ ЗАКІНЧЕННЯ.

 

Зустрінься із Своїм Первосвящеником

 (Бут.14:18-20)

18 А Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб та вино. А він був священик Бога Всевишнього.

19 І поблагословив він його та й промовив: Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, що створив небо й землю.

20 І благословенний Бог Всевишній, що видав у руки твої ворогів твоїх. І Аврам дав йому десятину зо всього.

 

(Пс.109:1,4)

1 Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм! 4 Поклявся Господь, і не буде жаліти: Ти священик навіки за чином Мелхиседековим.

 

(Євр.6:20,7:24-27)

…За заслону, як предтеча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседековим.

…Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має. 25 Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись.  26 Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса,  27 що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе.  (Євр.7:24-27)

 

 

  1. Перший уривок говорить про зустріч Аврама із священиком – священиком Бога Всевишнього (євр. Ел Еліон – одне із імен Бога). Як звали священика? Мельхиседек – в перекладі «цар праведності».
  2. Аврам щойно повернувся з блискавичної перемоги над 5 ханаанськими царями. Його зустрічає священик Мелхиседек і приносить йому дари. Що саме запропонував йому священик Мельхиседек? Він запропонував йому хліб і вино.
  3. Що зробив священик Мелхиседек після цього? Благословив Аврама від імені Бога і благословив Бога.
  4. Хто ще в Біблії пропонує їсти хліб і пити вино, і супроводжує це благословінням? Наш Господь Ісус Христос.

 

(Матв.26:26-28)

26 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.  27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі, 28 бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!

 

(Лук.24:50-52)

50 І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх. 51 І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.  52 А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.

 

Наш Господь, так само як священик Мелхиседек за приблизно 1850 років до цього, запропонував своїм учням хліб і вино, тільки тут він вперше назвав їх «тіло моє» і «кров моя».

 

  1. Аврам перед цим отримав велику перемогу в своєму житті. Що сталось в житті його учнів, що Ісус міг так само передати їм хліб і вино цей раз в унікальний спосіб?

В молитві Ісуса Христа за учнів під час останньої вечер Ісус молився:

(Iван.17:8, 14)

«Слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене. Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу

Бо кожен, хто родився від Бога, перемагає світ. А оце перемога, що світ перемогла, віра наша

(1Iван.5:4)

Христос пропонує Свій хліб і Своє вино тим, хто ПЕРЕМАГАЄ світ.

  • ЯК ВИ ЦЕ РОЗУМІЄТЕ?

Ввесь світ в духовному плані лежить у злі (1Iван.5:19). Бог цього світу – диявол, засліпив очі людей, щоб вони не вірили в Христа(2Кор.4:4). Поведінка людей цього світу, засліплених дияволом  – це бажання задовольняти свої похоті, робити, що людина сама хоче і високо цінувати своє Ego, самого себе. (1Iван.2:16)

Але апостоли 1) прийняли Слово Христа 2) зрозуміли 3) ввірували 4) вийшли зі світу 5) перемогли і перемагають світ. Тобто ми перемагаємо світ, коли через віру в слова Христа не поводимо себе як люди цього світу, не переймаємо стиль життя цього світу, стиль спілкування цього світу, пріоритети цього світу, але навпаки – бажаємо догоджати Христу у повсякденному житті. 

  1. Ким Бог Отець назвав Свого Сина у месіанському псалмі 109?

Ти священик навіки за чином Мелхиседековим

 

  1. У посланні до Євреїв є пояснення, що це для нас кожного означає. Давайте перечитаємо ще раз.

Питання:

  • Ісус названий нашим Предтечеюі нашим Первосвящеником. Що означає для нас те, Ісус є Предтеча для нас? Іван Хреститель- предтеча Ісуса, він приготував для Нього шлях. Господь Ісус – Предтеча для нас, Він пішов першим, щоб приготувати для нас місце.)
  • Куди увійшов Ісус? За заслону. Заслона відокремлювала Святеє Святих у храмі, де була Божа присутність в хмарі і куди міг входити лише Первосвященик раз в рік від імені всього народу в день очищення (Йом Кіппур), коли приносилась жертва за гріхи всього Ізраїля за весь рік. (Левит 16)

 

  • Ввійшов за заслону, Він став для нас Первосвящеником. Що для нас це означає?
  • Тільки Первосвященик міг принести жертву за всіх в Ізраїлі.
  • Первосвященику потрібен був дім Божий, скинія, храм. Сьогодні нема більше людського первосвященика і немає більше кам’яного храму Бога Всевишнього. Храм – це небеса, куди увійшов Ісус. Святеє Святих -престол Бога Отця, де є зараз Ісус («Сядь праворуч Мене»). Єдиний, хто дійшов туди, і є єдиний первосвященик для всіх – це Ісус, бо ніхто інший не воскрес через свою святість, ніхто не святий як Ісус, ніхто не достойний стояти праворуч Бога.

 

  • Що Ісус робить для нас прямо зараз, будучи нашим Первосвящеником?
  • «може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись.»
  • СПАСАЄ
  • ЗАСТУПАЄТЬСЯ за грішних перед Богом Отцем.

 

ОСЬ ТАКИЙ ПЕРВОСВЯЩЕНИК, СВЯТИЙ І НЕЗЛОБИВИЙ, ПЕРЕДАЄ ТОБІ ХЛІБ І ВИНО І КАЖЕ «ПРИЙМИ, СПОЖИВАЙ! Я – ТВІЙ ПРОХІД ДО БОГА І НЕБЕС».

ЩО ВИ ВІДЧУВАЄТЕ ЧЕРЕЗ ЦЕ?

ЯКІ СЛОВА ВИ ХОТІЛИ БИ ПРОМОВИТИ СВОЄМУ ПЕРОВСВЯЩЕНИКУ ПРЯМО ЗАРАЗ?

МОЛИТВА   

 

Син Божий омиває твої ноги. (Івана 13)

1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх.

2 Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його,

3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,

4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.

5 Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.

10 Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі.

11 Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.

(Iван.13:10,11)

 

Вступ.

На останній вечері із Своїми учнями Господь Ісус зробив щось особливе ще під час споживання їжі, ще до того як, був проголошений Новий Завіт в Його крові. Давайте порозважаємо, що і чому це зробив Ісус на таємній вечері, щоб пережите це на собі, відчути Його присутність в мирі і любові до нас через розмірковування над текстом.

  1. Зверніть увагу, як закінчується перший вірш. Там є вираз, якого більше у всій Біблії ви не знайдете. Як Ісус полюбив?

«до кінця полюбив їх».  Як ви розумієте ці слова? Як можна полюбити не до кінця?

Коли ми любимо іншу людину, можливо, є такі речі, перед якими ми прокреслюємо уявну лінію, і ставимо межу. Ми кажемо : «Я люблю тебе. Я готовий для тебе на все… Але… Після «але» можна побачити довгий список речей, які ми не сприймаємо в інших. Я тебе люблю, але ти мусиш мене слухатись, класти речі саме в такому порядку , не торкатись моїх особистих питань, завжди піднімати слухавку, коли я дзвоню… Тобто, ми любимо з очікуванням взаємності і навіть підкореності нашим поглядам і планам. Є деякі речі, які ми не хочемо прийняти в характері інших.

  Ісус якраз не провів межу. Він полюбив без «але». В чому це виявилось в цій історії?

  Вмиванні ніг Своїм учням, на відміну від того, щоб сказати учням вмити ноги Йому.

  1. Чому ця дія – вмивання ніг на вечері – несе надзвичайно потужний ефект навіть сьогодні?

Чим вона так особлива?

Ісус був помазаний Богом вершити великі чудеса- воскрешав померлих, повертав зір, випрямляв ноги, знімав проказу. Якби таку силу мав один з фарисеїв, він би був би на недосяжному п’єдесталі  слави і пошани. До нього треба було б записуватись за декілька місяців наперед і платити великі гроші за аудієнцію. Уявити фарисея самого по собі, без чудотворних дарів, щоб він роздягнувся і почав мити ноги гостям – це вже просто неймовірно, абсолютна дикість і самоприниження для нього.

Але той, хто роздав вино і хліб, назвавши їх тілом та кров’ю, перед цим вмив ноги всім – кожному його апостолу, навіть Юді…

Чому для Нього це НЕ було самоприниженням для Нього?

ТОМУ ЩО ДЛЯ НЬОГО ЦЕ БУЛО «ЛЮБОВ ДО КІНЦЯ». БУКВАЛЬНО ОПУСТИТИСЬ І ВИКОНУВАТИ РОБОТУ СЛУГИ – МИТИ НОГИ ТИМ,ХТО ПОСТІЙНО СПЕРЕЧАВСЯ, ХТО СЕРЕД НИХ БІЛЬШИЙ, ХТО ЧАСТО НЕ РОЗУМІВ ЙОГО. І ВІН ЇМ ПОМИВ НОГИ.

ТЕ, ЩО БУЛО БИ ПИНИЖЕННЯМ ГІДНОСТІ ДЛЯ РЕЛІГІЙНИХ КЕРІВНИКІВ, ДЛЯ ІСУСА БУЛО ЛЮБОВ`Ю, ЛЮБОВ`Ю ДО КІНЦЯ. ОСЬ ТАКИЙ НАШ СПАСИТЕЛЬ! В ЦЬОМУ ТЕКСТІ ПОСТАЄ ОСОБЛИВО ЙОГО ХАРАКТЕР, ЙОГО СЕРЦЕ. ВІН ЗАВЖДИ БУДЕ ВІДРІЗЯТИСЬ СЕРЕД ВСІХ ІНШИХ ЛЮБОВЮ, ПРИКЛАД ЯКОЇ НА ВСІ ВІКИ БУДЕ СВІТЛОМ НА ШЛЯХУ КОЖНОГО ВІРУЮЧОГО.

 

  1. А зараз подумки перенесіться в той момент, прилягте біля столу… Ви серед учнів Ісуса. Ісус Своїми руками знімає сандалі з ваших ніг, бере воду в долоні, і своїми долонями омиває ваші ноги…Щоб ви відчули в той момент?

Мабуть, свою глибоку недостойність. У порівнянні з Його любов’ю наша любов нам самим здалась би дірявою, егоїстичною, приземленою, людською… А тут нас торкається любов божественна, і ми гостро відчуваємо, як нам дууууже далеко до такої любові. Але Він нам все одно дарує Свою.

 

  1. Ісус омив ноги і дав приклад любові. Він сказав, що «чистому треба лише ноги очистити». Як ви це розумієте?

Ми ходимо по світі, і як людина забруднювала ноги порохом на сході, так і ми допускаємось помилок, переступів, егоїзму, гордині, хоча самі такими не хочемо бути… Нам так потрібно, щоб Христос як обмив Своїм учням ноги, обмив нам наші серця Духом Святим– від всього гріховного, обмив своєю любов’ю так, щоб вона залишилась у нашому серці, щоб ми мали мир з Богом і радість у житті.

 

Давайте зараз помолимось

Подякуємо Ісусу за Його Божественну небесну любов. Нехай Господь дасть нам зараз переживати її у молитві.

  • Господи, розм`якчи наші серця, розтопи їх у своїй любові, щоб бруд було легко змити і знову відчути мир з тобою.
  • Господи, я дякую тобі, що полюбива МЕНЕ до кінця, і віддав душу Свою за мене, щоб і я був таким, як Ти . Господи, наповнюй мене Твоєю любов`ю, бо тільки так я зможу бути учнем Твоїм.»

 

Агнець, що дарує ріки живої води.

Івана 7

38 Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його. 39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було бо ще Духа на них, не був бо Ісус ще прославлений.

Об`явлення 5

11 І я бачив, і чув голос багатьох Анголів навколо престолу, і тварин, і старців, і число їх було десятки тисяч раз по десять тисяч і тисячі тисяч.  12 І казали вони гучним голосом: Достойний Агнець, що заколений, прийняти силу, і багатство, і мудрість, і міць, і честь, і славу, і благословення!

Хто є живою водою у в. 38? Згідно в. 39 це – Дух Святий. 

Що означає порівняння з так званою «живою водою»?

В книзі Левит в 14 розділі 4 рази говориться про «живу воду». Наприклад, Лев.14:5 І накаже священик, і заріже одного птаха до глиняного посуду над живою водою.«Жива вода» – це джерельна вода, жива, бо не стоїть на місці, але б`є струмком. За своєю якістю чистіша від криничної води. Таку чисту воду  брали для виконання жертовних ритуалів. Особа Духа Святого порівняна з джерелом, з якого течуть не просто струмки, навіть «ріки».

Тобто – духовно людина, яка увірувала в Христа починає відображати динамічну, постійно діючу енергію Ісуса, яка діє в цій людині і виражається назовні, так би мовити, в «динамічній чистоті» – людина активна не на моральну чи духовну нечистоту (плоди плоті), а активно виявляє плоди Духа в любові словом і ділом – плоди Духа. Ідея порівняння в тому, що плоди витікають з такої людини так само, як тече струмок. Його ніхто не «качає», вода тече сама по собі, постійно рухається. Так – віруючому в Ісуса доступні РІКИ живої води.

Чому ми  можемо бути пригнічені, розчаровані, сумні, навіть твердосерді? Джерело повинно струїтись! Якщо ми ставимо блоки на його шляху, засипаємо його різноманітним брудом, то відповідно джерело дає не ту на смак і якість воду, яка має бути.

Що робити, щоб непотріб зник із джерела? Перестати його туди сипати, і дати джерелу очистити себе – тобто перестати грішити (в першу чергу в думках), помолитись молитвою покаяння і дати Духу Святому очистити розум, емоції та волю.

Завдяки чому Дух Божий доступний для нас згідно в. 39? Ісус був прославлений, і це дало можливість віруючим переживати ріки живої води.

Що означає Ісус «був прославлений» згідно віршів з Обявлення ? «Достойний Агнець, що заколений, прийняти… славу». Щоб прийняти славу від Отця і Духа Святого для людей землі Ісус треба було стати заколеним ягням. Ягня – не хижак, а миролюбиве створіння. Ісус порівнюється із ягням, що навіть стало жертвою  за інших. І це в Божих очах ДОСТОЙНО ВСЯКОЇ СЛАВИ! Як часто Євангелії називає послідовників Ісуса? ОВЕЧКАМИ.

Хто ми є в житті реально? Хижаки? Хижаки для колег, родичів, своїх дітей, простих випадкових зустрічних –  агресивні, керовані тільки своїми інтересами, бридкі особистості? Чи все таки У НАС ТЕКУТЬ РІКИ ЖИВОЇ ВОДИ, ЯКІ ДАРУЮТЬ БЛАГОДАТЬ ОТОЧУЮЧИМ, А НЕ ЗЛО? ЖЕРТВА ІСУСА БУЛА ЗА ТЕ, ЩОБ З НАС ВИТІКАЛА НЕ ЗАСТІЙНА СМЕРДЮЧА ВОДА, А ВОДА ДЖЕРЕЛЬНА, ЧИСТА І ПРИЄМНА. ВИ – ПРИЄМНА ОСОБИСТІСТЬ?

ПОДУМАЙТЕ, ЩО ОСТАННІМ ЧАСОМ ВИТІКАЛО З ВАС? ЯКЩО ВИ БІЛЬШЕ ХИЖАКОМ, ЯКИЙ КУСАЄ І РВЕ, РИЧИТЬ, ВІДЛЯКУЄ, ТО ПОТРІБНА ДАТИ СВЯТОМУ СТРУМКУ ДУХА БОЖОГО ОЧИСТИ ВАС. ЯКЩО ВИ БУЛИ ЗАДОВОЛЕНІ САМІ СОБОЮ, ВАМ БУЛО СПОКІЙНО, А ІНШІ БІЛЯ ВАС СТРАЖДАЛИ, ТРЕБА СИЛУ СТРУМКА БОЖОГО ДУХА ЗМИТИ З ВАС БАЙДУЖІТЬ ТА ЕГОЇЗМ. ПРОСІТЬ У БОГА ПОКАЗАТИ, ЩО ДЕКОЛИ БЛОКУЄ РІКИ ЖИВОЇ ВОДИ З ВАШОЇ УТРОБИ. ЗРОЗУМІЙТЕ, САМЕ ЗАРАДИ РІК ЖИВОЇ ВОДИ З ВАШОЇ ДУШІ І ВМИРАВ АГНЕЦЬ, ЩО ДОСТОЙНИЙ ВСІЄЇ СЛАВИ!

ТИХА МОЛИТВА РОЗДУМІВ ТА ПОКАЯННЯ.

 

  ЧАС ПАСХИ БЛИЗЬКИЙ

Вступ

Ми готуємось до Пасхи- найбільшого християнського свята. Свята воскресіння з мертвих Божого Ягня – Ісуса Христа.  Таких святкувань на честь Ісуса вже було більше двох тисяч. Чим буде особливе це свято для вас цього року? Чим буде особлива вечеря Господня наступну пятницю для вас? Давайте будемо готуватись до особливої дії Духа Святого у наближенні цього свята. Приготувати своє серце до Його особливого особистого слова до вас, саме до вас – ось важлива ціль цього передпасхального часу. Нехай Ісус стукає до нашого серця. Нехай ми почуємо Його стукіт і відчинемо своє серце. І Він буде вечеряти з нами, як колись Він мав дружню вечерю з одними з найбільш близьких своїх друзів перед тим, як пожертвував Собою. 

Об 3:20

Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною.

Ісус стукає. Стукає, щоб ми почули своїм серцем Його. Але щоб почути Його голос в нашому серці, треба Його приготувати. Колись учні Ісуса також підійшли до Ісуса, щоб приготуватись до  особливої зустрічи з ним. Давайте і ми прочитаєм цей уривок, і самі приготуємось до того, що Ісус скаже нам цієї Пасхи…

 

Матвія 26:17-19

А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі? А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе. І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати.

  1. Що означають слова учнів ” приготувати пасху спожити”? Яким чином пасху готували, щоб їі “спожити”?

Пасха (слово арамейської мови, рідної мови Ісуса,  це давньоєврейське ” песах” – “минути, перескочити, пройти повз”) позначало як і саме свято, тому Ісус каже, що хоче справити Пасху, так і центральну частини цього свята – пасхальне ягня, однорічне, безвадне, яке треба було заколоти і спекти.

  1. Чиєю ініціативою було організувати справляння Пасхи Ісуса та його учнів? Які три важливих моменти містило питання ” де хочеш, щоб ми приготували?”. 

( далі йдуть роздуми над словами “де”, ” ти хочеш”, ” ми приготували” ).

З тексту видно, що учні самі підійшли до Ісуса з питанням ” де?”, але не тільки . Їх ініціативність не містила лише питання, куди їм прийти на все приготоване, щоб тільки сісти та їсти. Вони запитали “де ти хочеш, щоб МИ приготували”. Вони спитали Ісуса куди їм йти і, що дуже важливо, заявили Ісусу про свою готовніть приготувати все необхідне, ЩОБ ІСУС МІГ СІСТИ І ЇСТИ.

Тут важливий урок. Не тільки куди ми йдемо, чи правильним, чи неправильним шляхом, важливо Богу, але чи на цьому шляху ми готуємо для Нього щось, що важливо для Нього, куди Він міг би прийти своєю присутністю і зробити щось особливе. 

Ходити до церкви щонеділі- це правильний шлях, але серце, яке не готує себе до конкретних змін в своєму житті від ходіння до церкви, – це порожнє християнство, формальне, яке думає тільки за зовнішнє, а в середині немає Ісуса. Читати Біблію щодня – це правильний шлях, але якщо це читання не виражається у більшій любові до ближнього, – це порожнє читання, це Ісус стукає і стукає, але я не чую, не відчинчю двері, відповідно і не буде вічуття особливої присутності Ісуса в вас і вашому житті, як Він каже, Він не буде ” вечеряти” з вами.

Третій важливий урок “Ти хочеш”. Учні спитали про волю Ісуса. Дивно, але у Ісуса не було свого дому в Єрусалимі, де б Він справив пасху. Це треба було організувати. “До якого з знайомих нам людей піти, Ісусе? Ми не знаємо. Ми, звичайно, можемо самі подумати, ми маємо зв’язки і знайомих. Але яка Твоя воля, Господи?”.

ЯКА ТВОЯ ВОЛЯ ГОСПОДИ? 

Як давно ми казали ” Господи , нехай Твоя воля буде, не моя” – в моїй роботі, служінні, сім’ї ? 

Що ви відчуваєте, коли говорите “нехай Твоя воля буде”? 

Чи ви відчуваєте , що ці слова вчать вас перестати намагатись, робити подальші спроби щось змінити, пробити стіну, зрушити гору, перемогти ” Голіафа” у своєму житті?

Навпаки, задумайтесь, учні Ісуса виявили 100% готовність робити тільки те, що є волею Ісуса. Виконувати нашу волю буде марною або слабо результативною справою. А от готовність виконати волю Божу – ось це дуже дорогоцінне перед Богом, і серед таких людей Ісус явить себе.

 

Наближається ПАСХА, і  ми будемо приймати причастя вже в цю неділю. Тож  давайте пороздумаємо в тихій молитві, на д цими питаннями.

Питання до Господа  – Куди, Господи, ти хочеш, щоб я рухався? В якому напрямку? У служінні і в житті?

Питання до себе:

 – Чи я готовий зробити все,  що від мене можливо, щоб Ісус прийшов і зробив щось особливе через моє служіння?

  • Сповідання віри щирого учня Ісуса «Не моя воля, а твоя, Господи».   Чи я насправді в це вірю, і буду всіма силами намагатись, чи я в це вірю, і буду опускати руки, бо життя йде не за моїм планом?

 

Коли Жертва втрачає силу…

Євреям 10:25,26

Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той. Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви

 

  1. Писання каже, що “зближається день той”. Про який день йдеться мова? 

Переклад Єп. Кассіана передає текст найближче  до оригіналу, в якому немає слова ” той”,- “ближе вы видите День”. Цей “День”, є тим унікальним днем, про який свідчить будь- яке прийняття Причастя, участі у столі Господнім. 

1 Коринтян 11:26

Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде.

Цей ” День” є днем, коли прийде Господь, чию смерть за нас ми звіщаємо підчас кожного таїнства Причастя. Насправді, через Причастя ми повторюємо слова  хвали тварин, що біля престолу Всевишнього:

Об. 4:8

Свят, свят, свят Господь, Бог Вседержитель, що Він був, і що є, і що має прийти!

 

  1. Що нам каже Писання робити, якщо ми усвідомлюємо, що “Вседержитель має прийти”? 

А)Не полишати своїх зібрань. Гр. Слово “episunagoge”, букв. ” суцільне зібрання”. На єврейський лад, ” не залишай свою синагогу”. 

Використовується в НЗ ще один раз теж в контексті другого приходу Христа…

2 Солунян 2:1

Благаємо ж, браття, ми вас, щодо приходу Господа нашого Ісуса Христа й нашого згромадження (episunagoge) до Нього…

 

Б) Заохочувати один одного. Гр. слово “parakaleo”, звідки назва Духа Святого – “Parakletos”, Утішитель. Єп. Кассіан перекладає ” призывать к бодрости”. 

 

  1. Давайте прочитаємо ще раз цей вірш про зібрання і день приходу Христа. Яку закономірність християнського життя тут автор послання просить нас встановити для себе словами ” тим більше…”?

Закономірність наступна: 

Християни, чим більше ознак ви бачите, що збуваються пророцтва про наближення дня другого приходу Господа Ісуса, тим гарячіше закликайте один одного бути активними членами своєї християнської громади. 

 

  1. Що це означає для нас, християн 2018 року, де вже в світі відбулись дві світових війни, відродилась незалежна держава Ізраіль після приблизно 2000 років (!), по світу вирують епідемії,землетруси , урагани, а в духовному плані – маса різних антихристияньских релігійних вчень? 

Це означає для нас, що наше закликання один одного до духовної бадьорості має досягти своєї найвищої точки! Брат, сестра, прокинься, молись, читай Слово і служи Богу з усією ревністю! Ось- ось Пан твій прийде! В якому стані Він тебе застане???

 

  1. А далі йде дуже цікавий перехід. Автор послання починає наступне речення зі слова “бо”, тобто він зараз пояснить причину, чому він закликає настільки активізуватись у нашому християнському житті.

 

«Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви, а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників».

 

Чому автор послання закликає нас бути активними християнами у своїй спільноті, тим більше в останні часи???

Причина : якщо цього не робити, ми можемо стати НАВПАКИ схильними грішити самовільно,

 

  1. Що таке «самовільний гріх» ?

Як само Писання внам відповідає, це «грішимо самовільно, одержавши пізнання правди»,

тобто повністю усвідомлюючи, що це вважається гріхом у Біблії, але все одне це чинити, і це може стати нормою нашого життя. І тут автор послання говорить про це в контексті наближення дня приходу Христа.

 

  1. На вашу думку, чому автор особливо застерігає проти самовільного гріха, ЧИМ БЛИЖЧЕ наближається прихід Ісуса?

 

Писання нас чітко застерігає про час, в який живе саме наше покоління віруючих.

  1. А Дух ясно говорить, що від віри відступляться дехто в останні часи, ті, хто слухає духів підступних і наук демонів,
  2. хто в лицемірстві говорить неправду, і спалив сумління своє…

(1 Тимофію 4:1,2)

 

Виявляється, в останні часи АКТИВІЗУЮТЬСЯ демонські сили, щоб зводити віруючих , підштовхувати їх «відступити від віри» згідно слів пророцтва Павла, і це буде через «науки демонські», тобто різноманітні вчення, які будуть намагатись зробити віруючих «літеплими», ПАСИВНИМИ і БЕСПЛІДНИМИ!

 

  1. Чи ми бачимо тут закономірність активності духовного світу, як Божого, так і сатанинського царства, чим ближче прихід Христа?

Чим ближче до приходу Христа, тим диявольскі сили все більше напружаться зводити чим більше людей, тому БУДЬ БАДЬОРИЙ, не кидай свого зібрання, будь активним віруючим, і ще й заохочуй інших братів та сестер! Ось яка є повна картина!

  1. Що ми знаємо про характер людей останнього часу з послань апостола Павла?

Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра, зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога, вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Відвертайсь від таких! Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані.А люди лихі та дурисвіти матимуть успіх у злому, зводячи й зведені бувши. А ти в тім пробувай, чого тебе навчено, і що тобі звірено, відаючи тих, від кого навчився був ти. (2 Тимофію 3:1-5, 12-14)

  1. У неділю у нас буде Причастя. Давайте пороздумаємо над цими віршами і проведемо тиху молитву, перевіряючи своє життя за списком, що показав Павло про наш час. Попросіть Бога, щоб Він показав вам, коли ви будете ще раз читати ці вірші, що з них є в ваашому житті, і вчому вам потрібно попросити пробачення і очищення.

 

  1. Чому важливо це робити регулярно?

 

Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви…

Жертва Ісуса перестає діяти в житті людини, стиль життя якої – це самовільний гріх, хоч колись вона пізнала правду, але вирішила не підкоритись їй. Причастя стає просто порожнім релігійним ритуалом, не несе нам благословіння, а навпаки, суд.

Тому проведемо зараз час у тихій і щирій молитві роздумів і сповідання.

 

“Право на жертівник”

 

Євреїв 13:10-16 Маємо жертівника, що від нього годуватися права не мають ті, хто скинії служить

Вступ

Що відразу привертаю вашу при читанні цього вірша? Насправдлі, тут є відразу три цікавих моменти.

 

1)Писання нас вчить , що у нас, послідовників Ісуса Христа,  є жертівник. Питання, що мається під цим на увазі?

2)Другий  момент, тут особливо підкреслюється, що християни МАЮТЬ НА НЬОГО ПРАВО, особливе право, які інші не мають. Чим особливе?

3) Третій пункт,Писання каже, що ми ГОДУЄМОСЬ від цього жертівника. Годуємось чим?

 

 

На момент написання послання до Євреїв Єрусалим ще не був зруйнований римськими військами, і в ньому все ще існував храм, або , як сказано в вірші 10, “скинія”, де далі служили священики і левити. Вони не прийняли Ісуса як Месію , про якого говорили пророки. Вони далі приносили жертви тварин, далі кропили кров на жертівник, далі спалювали на ньому жертвоприношення. Це тривало приблизно 40 років, бо храм був зруйнований вщерть о 70 р. н.е.

 

Апостол Павло писав:

Римлянам 10:4

Бо кінець Закону – Христос,  на праведність кожному, хто вірує.

 

 Отож, апостоли вчили, що священство і жертви Мойсеєвого закону були закінчені жертвою Ісуса на хресті… Тоді, давайте порозважаємо над прочитаним уривком і задамо наступні питання.

 

Вірш 10. Хто або що розуміється під жертівником у цьому вірші? Чому ви так думаєте?

 

Щоб дати відповідь на ці питання, треба уважно прочитати продовження вірша і задати собі ще додаткові питання. Вірш каже, що у нас, тобто християн, учнів Ісуса, є жертівник, з якого тільки християни мають права годуватись. 

 

А)Чому це так особливо і урочисто сказано з використанням таких високих слів, як     ” мати право”?

 

Б) Що мається на увазі  під словами “годуватись від жертівника”?

 

А) Автор послання до Євреїв підносить жертівник християн ВИЩЕ священного жертівника Єрусалимського храму, бо каже, що навіть релігійна священницька еліта, вищий прошарок єврейського суспільства,  НЕ МАЮТЬ НАВІТЬ ПРАВА на те, що мають право послідовники Христа. Це показує наскільки жертівник християн БІЛЬШИЙ за той, що був тоді у євреїв.

 

Б) Під час приношення жертв (крім жертви цілопалення, коли спалювалась вся тварина) , священику від жертви давалась найкраща частина в їжу – грудина і стегно. Жертви називались «найсвятішою» або «святинею», а ті, хто споживали її, в Божих очах освячувались через споживання жертви.

 

А чому?

Христос сказав:

19 Нерозумні й сліпі, що бо більше: чи жертва, чи той жертівник, що освячує жертву?

(Матв.23:19)

Тобто жертівник освячував жертву.

 

(Лев. 6:20)Усе, що доторкнеться до м’яса її (жертви), стане святе.

Жертва освячувала того, хто її їв.

(Лев.7:6) Кожен чоловічої статі серед священиків буде їсти її, на місці святому буде вона їджена, Найсвятіше вона.

Частка священиків називалась «найсвятішою».

(Лев.7:34-35) Бо Я взяв від Ізраїлевих синів грудину колихання й стегно приношення з мирних жертов їхніх, та й дав їх священикові Ааронові й синам його на вічну постанову від Ізраїлевих синів. Оце частка з помазання Аарона та частка з помазання синів його з огняних жертов Господніх у день приношення їх на священнослуження Господеві,

На неї мали право тільки священики.

 

Як священство стосується послідовників Ісуса Христа?

Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,

(1Петр.2:9)

 

В очах Божих священики тепер всі, хто слідує вченню Ісуса та Його апостолів і пророків.

Отож, ми бачимо, що це був найбільший привілей – споживати «найсвятіше», тому що «святішого» вже не було. Тільки священики мали право на найсвятіше.

А тепер християни є Божими священиками і мають жертівника вищого, сильнішого, кращого за той,що був в Єрусалимі, і вони мають на нього право. Цей жертівник теж освячує , тільки сильнішеі якісніше,  і християни, сучасні священики, повинні годуватись від нього.  

 

Хто єдиний може відповідати таким характеристикам?

ТІЛЬКИ ІСУС ХРИСТОС!

Що говорить Слово Боже про Того, Хто нас освячує ?

Присутність Ісуса Христа, Його Святий Дух, освячує нас.

Ісус, щоб кров’ю Своєю людей освятити, постраждав…(Євр.13:12)

Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе, щоб її освятити…(Еф.5:25,26)

Ви обмились, але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога. (1Кор.6:11)

 Петро, апостол Ісуса Христа… вибраним  із передбачення Бога Отця, посвяченням Духа, на покору й окроплення кров’ю Ісуса Христа… (1Петр.1:1,2)

 

Чи говорить Христос про Себе, як про їжу, яку треба споживати , від якої треба годуватись?

Він є наша їжа, найсвятіша святиня, їжа доступна тільки священикам  Нового Заповіту!

51 Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам. (Iван.6:51)

26 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє. 27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі, 28 бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів! (Матв.26:26-28)

 

Як ми можемо освячуватись від Христа як нашого жертівника і споживати Його як нашу духовну їжу – найсвятішу святиню?

 

Спосіб 1- Його Слово

23 Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього. 24 Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів. А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене. 25 Говорив це Я вам, бувши з вами. 26 Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім’я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив. (Iван.14:23-26)

 

Спосіб 2- Молитва поклоніння.

17 Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що є воля Господня. 18 І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом,19 розмовляючи поміж собою псалмами, і гімнами, і піснями духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа, (Еф.5:17-19)

 

Спосіб 3  – служіння

32 А Він їм відказав: Я маю поживу на їдження, якої не знаєте ви. 33 Питали тоді один одного учні: Хіба хто приніс Йому їсти? 34 Ісус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити. (Iван.4:32-34)

 

 

 

 

 

 

     

 

 

Задати питання пастору